Гра-міркування «Вогонь добрий – вогонь злий»
Проведіть бесіду%
- Звідки береться вогонь?
- Для чого він потрібен?
- Чи могли б люди вижити без вогню?
- Поясни, як ти розумієш фразу «Вогонь добрий, вогонь – злий!»
- В якій ситуації ми можемо назвати вогонь добрим? А злим?
Трудова діяльність: полити берізку.
Загадки
• На узліссі лісовому подруги гуляють:
Веселі, лукаві, гарні, кучеряві,
Сорочки у смужку,
Сережки у вушках. (Берізки)
• Висока красуня стоїть на галявині
В зеленій кофтині, в білому сарафані. (Береза)
• В білому сарафані стала на галявині,
Летіли синички — сіли на косички. (Береза)
— Так, це берізка.
Я запрошую вас, діти, до березового гайку, що зеленіє на подвір’ї нашого дитячого садка.
— Скільки тут берізок?
— Чим вони відрізняються від інших дерев?
— Всі берізки однакові чи різні?
— Давайте підійдемо ближче. Придивимось і прислухаємось: що то капає?
Це зовсім не слізки з надломленої гілочки, а чудовий березовий сік, дуже корисний і приємний на смак. Його дає береза людям на¬весні. Чим вище гілочка, тим солодший капає сік. Але в жодному разі не можна завдавати березі болю, ранити її стовбур сокирою або іншим гострим предметом.
Багато за що ми вдячні березі. Вона зігрівала наших пращурів, взувала, напувала, лікувала… У сиву давнину березу називали де¬ревом чотирьох справ: перша справа — світ освітлювати (березо¬ва скіпка); друга справа — скрипіння стишувати (скрипіння возу стишували березовим дьогтем); третя справа — чистоти дотриму¬ватися (березові вінички для лазні, березові мітли); четверта спра¬ва — хворих лікувати (листя, бруньки, сік мають лікувальні влас¬тивості). Слово «бер» у давніх слов’ян означало «світлий, ясний, блискучий, білий». Від слова «бер» походить слово «берза», а в су¬часній мові — «береза».
